Економія, донати на ЗСУ та відмова від старих звичок. Як виглядатиме новорічний шопінг українців
Цього року українці планують свій святковий шопінг заздалегідь (Фото:gonghuimin468 / Pixabay) Майже половина українців витратять більше коштів на святкування Нового року, аніж на Різдво. Споживачі будуть економити та надсилати донати на ЗСУ Більша частина, а це 59% українців, цього року не планують відмовлятись від різдвяно-новорічного шопінгу, йдеться в дослідженні компанії Делойт. У 2022-му таких було більше — 61%. Більше половини опитаних готові витратити на покупки від 1000 до 5000 грн, а перевагу віддадуть продуктам харчування, одягу та взуттю, предметам домашнього вжитку та алкогольним напоям.
Як будуть поводитись українці — основне з дослідження Делойту.
Фокус на необхідному
Цього року українці не зволікатимуть з підготовкою до свят. Більшість опитаних (64%) планують відправитись на шопінг з 1 до 24 грудня. Минулого року українці відкладали свої покупки на другу половину грудня. 56% планують виділити на шопінг від 1000 до 5000 гривень, у 2022 році таку ж суму готові були витратити лише 49% респондентів.
Споживачі фокусуватимуться на найнеобхіднішому. Найпопулярнішими категоріями товарів усе ще залишаються продукти харчування, одяг та взуття, предмети домашнього вжитку та алкогольні напої, йдеться в дослідженні Делойт.
Майже половина — 49% споживачів витратять більше коштів на святкування Нового року, аніж на Різдво. Через перехід України на новий календар більша частина українців (майже 45%) святкуватиме Різдво 25 грудня і тільки 17% — 7 січня. Двічі за святковий стіл сядуть 32% опитаних.
«Молоде покоління українців, а це люди у віці 18−27 років, незважаючи на війну та всю непередбачуваність, яку вона зумовлює, найбільше серед інших вікових груп готові витрачати кошти на облаштування свого побуту, купуючи меблі, посуд, декор тощо», — зазначає директор та керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції Делойт в Україні Олександр Ямпольський.
Перелік найпопулярніших товарів у різдвяно-новорічний період не змінюється / Фото: Делойт в Україні
Онлайн чи офлайн?
Офлайн-магазини перемагають — головним місцем для різдвяного та новорічного шопінгу споживачів стануть супермаркети та великі торговельні центри. Серед онлайн-покупців 92% віддадуть перевагу смартфонам, минулого року таких було 66%.
Ціни мають значення. Цьогоріч українці готові відкласти покупку «тут і зараз» та чекати на доставку товарів за нижчою ціною з-за кордону, якщо вона буде дешевою або безкоштовною — 37%, швидкою — 17%, якщо сайт для замовлення товару буде зручним — 12%. Ще рік тому покупці не готові були очікувати на товар з іншої країни, навіть якщо він був дешевшим на 20%.
Більшість українців підтримає армію: 68% респондентів, а минулого року їх було 61%, спрямують частину свого різдвяного та новорічного бюджету на благодійність. Із них 86% планують надіслати допомогу захисникам на передовій. Більшість, а це 66% українців, віддадуть перевагу продавцям, які підтримують ЗСУ та постраждалих від війни цивільних, переказуючи на допомогу частину коштів з кожної покупки.
Споживачі планують бойкотувати продавців, які не вийшли з ринку Росії. 63% покупців принципово не купують товари у продавців чи виробників, які не залишили ринок країни-агресорки. Ще 22% не знають, як перевірити цю інформацію.
Дайджест NV Преміум Щоденна розсилка матеріалів розділу NV Преміум. Десять найбільш популярних матеріалів за минулий день Підпишись Щодня
«Дослідження показало, що попри все українці стійко тримаються — продовжують здійснювати шопінг, донатити на ЗСУ, облаштовувати побут, а в їхнє життя повертається планування. — Каже Ямпольський. — Якщо минулого року покупці перебували у розгубленому стані та не могли передбачити свій шопінг, то зараз вони за місяць наперед знають, що замовлять онлайн, коли розпочнуть купувати офлайн та який мають бюджет на покупки й благодійність».
Дослідження проводилося методом онлайн-опитування за квотованою вибіркою, яка відповідає соціально-демографічному портрету населення України. В опитуванні взяли участь понад 1000 респондентів з усіх регіонів України (за винятком тимчасово окупованих територій та АР Крим), а також громадян країни, які перебувають за кордоном.
